Сьогодні я втретє пишу відгук про книгу.

Тому що:

вона справді цікава;
корисна для таких новачків як я і для зубрів бізнесу;
в ній є посилання, які принесуть допитливому читачеві ще багато чого нового в бізнесі.

Але офісний планктон (шеф якого прочитає цю книгу) зненавидить авторів.

Тому що:

там є поради, як наймати працівників;
там написано, як працівники крадуть і що з цим робити;
Як карати і заохочувати працівників.

І це ще не все.

Просто почитайте її.

Спочатку, як писати пост, вибачте мені, що довго не писав.

Потім, я повністю підтримую Крока, що почалося поступове знищення нашої української Батьківщини, на перетворення нового суб’єкта Федеративної Росії.

Але підіб’ю підсумок по нашому твору.

Абетка написала, що потрібно не відміняти освіту, а змінювати, робити освіту більш цікавіше. Але, каже, що в більшості своїй отримала знання завдяки  самоосвіті, бо неможливо за сучасними підручниками навчатися.

Відповідаю за президента Харитоненка.

Досвід попередників, з 12 річною освітою в школі, показав, що змінилися батьки. Раніше батьки були змушенні призупиняти освіту своїх дітей, бо потрібні були робочі руки в сімейній справі, ще до революції 1917 року, та і дітлахи відчували, що вчитися легше, аніж робити. А після революції все змінилося, держава взяла всі витрати на освіту на себе, щоб дітлахи могли отримати її. Це призвело до того, що це розбестило усій, статус вчителя знизився, і батьки розбещених дітей почали звинувачувати вчителів, в тому що їй дітей не зацікавили. А самі дітей розбещують, хочуть солодощі, будь ласка, діти перестали відчувати обмежень з боку батьків. Попередні уряди спробували збільшити вимоги до вчителів, збільшили час навчання, зменшили навчальне навантаження, а дітлахи з кожним разом все гірше почали вчитися. Вийшло, щоб вивчити фахівця треба витратити 21 рік: 12 на школу, 4 на бакалавра, 2 на магістра і 3 роки навчання вже на робочому місці.

А так з відміною освітою, стало можливе, що талановиті, ті, що знайшли сили вчитися, долучилися до кар’єрного зросту. Бо усіляке сперечання з роботодавцем, що  дитина талановита, це ви не зацікавили її освоювати свою роботу, призводила до звільнення цієї дитини. Та і роботодавець не чекав на появу дипломованого фахівця, створював сам, витрачаючи тільки 3 роки, з перевірених робітників.

До великого свята - Дня Інавгурації двічі несудимого Проффесора пропоную вивісити національні прапори з траурною стрічкою, на щоглах - приспустити на знак...
Я думаю, кожен зрозуміє на знак чого. Підтримає, осудить чи залишиться байдужим, але зрозуміє кожен.

Підіб’ємо  підсумок.

     1. Крок відповів і дозволив мені писати, що завгодно. Він зайнятий.

Він дивується, чому пишу двома мовами. Згоден, нічого дублювати російською. По-перше, тому що всі в Україні декларують, що тільки за розвиток української мови. Вдруге, автор, тобто я, етнічний українець, українська є моєю рідною мовою. По-третє, банально, нема бажання писати одне і теж саме, це збільшує час написання посту вдвічі. Вчетверте, я не підняв питання про Росію, тим самим не запрошуючи до розмови росіян.

     2. З’явилася моя муза, котрий подає мені гарні ідеї, username.

Я згоден з username, дійсно тема смішна. Але це йому не завадило видати креативну думку:

«По всей стране, то там то сям, в очень глубоком подполье возникают образовательные кружки. Под покровом темноты, нервно оглядываясь, родители водят своих чад в эти очаги культуры. Но некому объединить всех жаждущих знаний в единую силу и свергнуть Безграмотного.  И вот появился Он. Его называли Несубулю, что означало - Несущий Букварь Людям...»

     3. Цю тему, я ще обговорюю зі знайомими.

Один знайомий сказав, що колапс прийде державі, десь приблизно після 10 років. Вчитель, не може дати стару освіту, бо до кожного зі своїх 30 учнів, фізично не може прийти, хоч і батьки виявили бажання дати стару освіту. Виявилося, що підручники не відповідають новим реаліям, дитина без вчителя не може там нічого зрозуміти, мало розв’язувань; сучасна влада, заради зменшення ціни підручника, вилучила розв’язування. Також, учень багато не може зрозуміти без  навчальних посібників, тобто плакатів, фільмів, моделей деяких фізичних явищ і тому подібне.

Коментую.

Одразу попереджаю: я буду захищати президента і буду підтримувати його, тобто пояснювати, що він зробив.

По-перше, відмінити, не заборонити. Так що, гуртуватися в таємні гуртки нема потреби. Ніхто не забороняв громадські рухи, Харитоненко людина розумна і він не збирається вводити тоталітаризм. Тим більш, що цю поправку до конституції внесли після громадянського обговорення, з порушеннями, чи без них, але спостерігачі порушень не знайшли.

Вдруге, дійсно батькам прийшлося водити дітей до «Несубуля», потемному, після роботи. Батьки створили «Несубулю» - Несучий Буквар Людям, і дійсно започаткував цей громадянський рух харизматична особистість, ініціативу котрого перейняли всі батьки в Україні. Батьки гуртом взяли всі витрати про освіту своїх дітей на себе, викупили навчальні посібники. Деякі вчителя знайшли іншу роботу, тому батьки почались долучатися до проведення занятть.

По-третє, видавці провели маркетингове дослідження і почали видавати книжки більш розраховані на самоосвіту. І головне, президент, це підтримав, бо гадав, що тільки самоосвіта дає знання.

Вчетверте, колапсу через 10 років не відбулося. Роботодавці не були змушенні питати певну освіту, тому будь-яку посаду міг зайняти людина яка виконує свою роботу, давши дорогу амбіційним людям, бо і так зрозуміло, що всі отримують практичні знання на робочому місці.   

Була реальна людина, котра освіту не отримала, але стала успішною.

Был реальный человек, который образование не получалЁ но стал успешным.

Ива́н Гера́симович Харито́ненко —предприниматель и меценат,капиталист-благотворитель. Отец П. И. Харитоненко

Родился в посёлке Нижняя Сыроватка, Харьковская губерния (теперь — Сумская область, Украина). Сын крестьянина, получил образование в сельской приходской школе.

Став одним из самых крупных русских сахарозаводчиков, был известен благотворительной деятельностью. На постройку детского приюта он пожертвовал до 90 000 руб. и капитал в 150 000 руб. на его содержание; на устройство общежития для студентов Харьковского университета — 100 000 руб.; на постройку церкви в селе Нижней Сыроватке — 70000 руб. Кроме того, он назначал значительные пенсии осиротевшим семействам лиц, служивших в его имениях, устроил бесплатную подачу медицинской помощи бедным города Сум и при помощи приходских священников раздавал бедным ежемесячно до 200 руб.; много жертвовал на учебные заведения и благотворительные учреждения.

 
Умер Иван Герасимович Харитоненко 30 ноября 1891 года в Сумах и похоронен на Центральном городском кладбище, возле Петропавловской церкви. На похороны его собралось до 15 000 человек. На его могиле установлен памятник работы французского скульптора Аристида Круази.

Так от.

Будемо вважати, що пишемо фантастичне оповідання. В майбутньому стає президентом України Харитоненко Іван Герасимович, котрому насточортіло, що його шпиняють відсутністю освіти, і він робить неочікуваний крок: зрівнює всіх, відміняє освіту. 

Так вот.

 Будем считать, что пишем фантастический рассказ. В будущем становится президентом Украины Харитоненко Иван Герасимович, которому осточертело, что его шпыняют отсутствием образования, и он делает неожидаемый шаг: уравнивает всех, отменяет образование.

Я трішки знахабнію, скористаюся цим блогом, наданий мені в користування, і не тільки мені Шанованим мною Кроком.

Спочатку хотів побалакати з Абеткою про свою ідею. А так як, я не зміг їй приватно розповісти, то буду починати без її дозволу.

Якщо, хтось є моїм читачем (блог «Щирий українець»), то помітив, що освіта у мене є хворобливою ідеєю. Я останнім часом почав себе вважати письменником, і не хотів би постійно писати про освіту. Тому вирішив за цю тему взятися ґрунтовно, раз і на завжди з нею покінчити. Прошу долучатися усіх, я даю обіцянку нікого не ображати коментуючи, але і вас попрошу аргументувати свої думки.

Тема така: «А що б сталося, якби в Україні відмінили освіту, тобто інститут вчитель-учень?»

Щоб нікого не образити - буду цією темою займатися рік, тобто до 11 лютого 2011 року.

А теперь тоже самое, только российской:

Я немножко обнаглею, воспользуюсь этим блогом, предоставленный мне в пользование, и не только мне Уважаемым мной Кроком.

Сначала хотел поговорить с Абеткою о своей идее. А так как, я не смог ей приватно рассказать, то буду начинать без ее разрешения.

Если, кто является моим читателем (блог «Искренний украинец», в оригинале «Щирий українець»), то заметил, что образование у меня есть болезненной идеей. Я в последнее время начал считать себя писателем, и не хотел бы постоянно писать об образовании. Поэтому решил за эту тему взяться основательно, раз и навсегда с ней покончить. Прошу участвовать всех, я даю обещание никого не обижать комментируя, но и вас попрошу аргументировать свои мысли.

Тема такая: «А что бы произошло, если бы в Украине отменили образование, то есть институт учитель-ученик?"

Что бі никого не обижеть - буду єтой темой заниматься год, тоесть до 11 февраля 2011 года.

На сайті командора Крока з'явились нові закони, які протиставляються знаменитим законам Мерфі.

Що з того вийде - вирішуйте самі.

Перший етап марафону завершився абсолютною перемогою Володимира.

Подарунок йому (піратський, тому не оголошую прилюдно) буде.

Інші теж отримають подарунки.

Так що на мою адресу commander.crock{}gmail.com

надсилайте адреси для подарунків.

Серед подарунків – корисні електронні книжки про блоги та заробіток в мережі.

Все.

Сьогодні закінчився блогомарафон. Завтра - підведення підсумків.